Самый языкатый сайт Одессы

У православних розпочався страсний тиждень

У православних розпочався страсний тиждень

Страсний тиждень – найважливіший тиждень усього церковного року. За вказівкою одного відомого православного священика, християни навряд чи мають щось краще та корисніше для душі, ніж служби Страсного тижня.

Це дійсно, найпрекрасніше, найглибше, найталановитіше та найбільш богодухновенне з усього, що було народжене людським генієм. В час тижня, що передує Великодню, у православних храмах молитовно згадують останні дні земного життя Спасителя нашого Ісуса Христа: Його страждання на Хресті, розп’яття та похорон. Унікальність цих днів настільки значна, що кожен день в церковній традиції називається святим та великим.

Унікальна храмова атмосфера занурює нас в таємницю страждань Бога заради спасіння кожного з нас. З давніх-давен дні Страсного тижня глибоко шанувались християнами. Віруючі проводили ці святі дні накладаючи на себе особливі аскетичні подвиги: вживали мінімальну кількість їжі, більшість часу проводили на молитві та виявляли особливу любов та турботу до потребуючих.

Богослужіння цього тижня неймовірно глибокі, змістовні та зворушливі. Крок за кроком вони відтворюють для нас усю історію страждань Спасителя, пригадують нам Його Божественні настанови, роблять свідками та учасниками здійснення Євангелії. Цьому особливо сприяють під час богослужінь особливі страсні піснеспіви та фрагменти з Святого Писання, котрі зачитуються на Утрені та Літургії.

В перші три дні Страсної седмиці звершують літургію Напередосвячених Дарів, а у Великий Четвер й Велику Суботу — літургію Святителя Василя Великого. У Велику П’ятницю Літургії не буває тому, що в цей день Сам Господь приніс Себе в жертву. Натомість цього дня відправляється інше богослужіння — Царські Часи.

У Православній Церкві є традиція на цей час навіть змінювати внутрішній вигляд самих храмів. Там де є можливість, кілька разів змінюють колір церковного облачення та риз священика на темний. Зазвичай, на час Великого посту прийнято переодягати жертовник, престіл та завісу в чорний колір. На час Страсного тижня церкву переоблачають у ризи багряних кольорів – фіолетових або темно-червоних – на спомин про пролиту на Голгофі кров Спасителя.

У Великий Понеділок

Церква запрошує нас зустріти початок Страстей Господніх. На богослужінні згадується старозавітний патріарх Йосиф Прекрасний, що колись був проданий братами в Єгипетське рабство через заздрість. Він символізує собою Спасителя, що також йде на страждання через заздрість та злобу фарисеїв та книжників. Окрім цього в понеділок читають фрагмент з Євангелія, в якому розповідається про те, як Господь висушив неплідну смокву, цим засуджуючи лицемірних служителів, у яких вся побожність чинилась тільки на показ. Так само, як у неплідної смокви Господь не знайшов добрих плодів, так не давали плодів віри та благочестя ті, хто був для цього поставлений.

У Великий Вівторок

Осудження Христом фарисейської та книжницької братії лунає ще більш голосно та відчутно. Священнослужителі читають Євангельські фрагменти про те, як Спаситель в Єрусалимському храмі розповідав про подать кесарю, про воскресіння мертвих, Страшний суд, а також, притчу про десять дів та таланти.

У Велику Середу

Згадується жеритовний вчинок жінки-грішниці, яка своїми слізьми омила ноги Христу та намастивши дорогоцінним миром, волоссям витерла Йому ноги. Церква нагадує нам про те, що таким вчинком на вечері в Вифанії, в будинку Симона прокаженого, жінка пророче приготувала Пречисте Тіло Спасителя до погребіння. В цей же час Юда Іскаріотський, під виглядом турботи про бідних виявив своє грошолюбство, та вже ввечері цього ж дня вирішує видати Христа юдейським старійшинам за 30 срібняків. У Велику Середу на літургії Напередосвячених Дарів, після заамвонної молитви, в останній раз читається відома постова молитва Єфрема Сиріна з трьома великими поклонами.

У Святий і Великий Четвер

У храмі згадуються найважливіші події з Євангельської історії, що відбувались у цей день: Таємна вечеря, на якій було встановлене Таїнство Причастя, омивання ніг учням, молитва в Гефсиманії та Юдина зрада. Саме в четвер у великих кафедральних соборах є традиція звершувати чин омивання ніг. Під час нього єпископ знімає з себе облачення та по черзі миє ноги дванадцяти священикам та обтирає їх платом. Предстоятелі Православних Церков під час служби четверга освячують святе Миро. Варити його починають, зазвичай, ще з понеділка. Саме цю речовину згодом використовують священики під час звершення Таїнства Миропомазання.

День Великої П’ятниці

Присвячено спомину засудження на смерть, хресних мук та смерті Спасителя. Богослужіннями цього дня Церква наче переносить нас на хресну дорогу Спасителя, ставить поруч з Хрестом Господнім де робить на свідками події Вселенського масштабу: Бог приймає страждання заради спасіння світу. Наче підсумовуючи все найважливіше, на утрені Великої п’ятниці прочитуються 12 страсних Євангелій. (Зазвичай, відправляється у четвер ввечері). У кінці вечірнього богослужіння Великої П’ятниці звершується обряд виносу Плащаниці. За звичною нам традицією, Святу Плащаницю обносять навколо храму та поставляють в храмі для поклоніння вірним.

На вечірній, при співі тропаря: «Благообразний Йосиф з древа зняв Пречисте Тіло Твоє…» священнослужителі піднімають Плащаницю (тобто зображення Христа, що лежить у гробі) з Престолу, ніби з самої Голгофи, і виносять її з вівтаря на середину храму в супроводжені світильників і при кадінні. Після обнесення навколо храму Плащаниця покладається на особливо приготованому столі (гробниці). Потім священнослужителі і всі богомольці поклоняються перед Плащаницею і цілують рани зображеного на ній Господа — пробиті ребра, руки і ноги. Плащаниця знаходиться на середині храму упродовж трьох (неповних) днів, нагадуючи цим триденне перебування Ісуса Христа у гробі.

У Велику Суботу

Церква згадує поховання Спасителя, перебування Його тіла в гробі, та сходження душею до пекла для проповіді там перемоги життя над смертю, а благодаті над гріхом. В глибинах аду Господь визволяє з пекельних кайданів тих праведників, що очікували Його пришестя, а по цьому, вводить до раю розбійника, що покаявся. Богослужіння цього дня розпочинаються від самого ранку та продовжуються до захожу сонця так, що останні піснеспіви опівнічної відправи зливаються з початком урочистих пасхальних співів на Великодньої утрені.

В суботу звершується літургія Василія Великого, що розпочинається вечірнею. Після малого входу з Євангелієм перед Плащаницею читається 15 паремій, в яких зібрано основні старозавітні пророцтва і прообрази про Ісуса Христа – Спасителя та Відкупителя людства. Перед читанням Євангелії священнослужителі змінюють темне облачення на світле. Важливою частиною богослужіння є чин благословення хлібів та вина, що має звершуватися одразу після відпусту літургії. Цей обряд нагадує нам про ті часи, коли християни всю ніч у храмі очікували часу настання Пасхи. А оскільки цей день був часом суворого посту аж до самого Великодня, то для того, щоб придати богомольцям фізичних сил, церква благословляла їм трохи хліба та вина.

Світле Христове Воскресіння

В Неділю вночі ти зрозумієш Сенс Життя. Так-так, ні більше, ні менше. Життя має Сенс і Ім’я. Ім’я Життя — Ісус Христос. Він живий, Він поруч, і якщо ти любиш Його, то слова закінчуються.
Тільки потім цю Приголомшливу Радість треба буде сховати на денце бездонної Душі, як Головний Скарб, і вибудовувати своє Життя відповідно до здобутого досвіду. Ти вкусив і бачив, що Благий Господь. Тепер не пропускай недільні дні без молитви у храмі, виконуй заповіді, молись щиро, помічай Його сліди на пильних шляхах повсякденності.
Це точка опори. Не проґавити б шанс. Хто виплакав душу на Страсному тижні, і наповнився силою і співом на Світлій, той на запитання про сенс життя посміхається теплою усмішкою, а очі в нього в цей час Іскряться.
З Любов’ю, Терпінням і мужністю підемо за Спасителем нашим у Його вільних стражданнях до самої Голгофи та Гробу. «Господь же нехай вправить ваші серця в любов Божу і в терпіння Христове».


У православных началась страстная неделя

Страстная неделя – важнейшая неделя всего церковного рока. По указанию одного известного православного священника, у христиан вряд ли есть что-то лучшее и полезнее для души, чем службы Страстной недели.

Это действительно, самое прекрасное, самое глубокое, талантливое и самое божественное из всего, что было рождено человеческим гением. Во время предшествующей Пасхе недели в православных храмах молитвенно вспоминают последние дни земной жизни Спасителя нашего Иисуса Христа: Его страдания на Кресте, распятие и похороны. Уникальность этих дней настолько значительна, что каждый день в церковной традиции называется святым и великим.

Уникальная храмовая атмосфера погружает нас в тайну страданий Бога ради спасения каждого из нас. С давних времен дни Страстной недели глубоко почитались христианами. Верующие совершали эти святые дни налагая на себя особые аскетические подвиги: употребляли минимальное количество пищи, большинство времени проводили на молитве и проявляли особую любовь и заботу к нуждающимся.

Богослужения этой недели невероятно глубоки, содержательны и трогательны. Шаг за шагом они воспроизводят для нас всю историю страданий Спасителя, вспоминают Его Божественные наставления, делают свидетелями и участниками совершения Евангелия. Этому особенно способствуют во время богослужений особые страстные песнопения и фрагменты из Священного Писания, которые зачитываются на Утрене и Литургии.

В первые три дня Страстной седмицы совершают литургию Преждеосвященных Даров, а в Великий Четверг и Великую Субботу – литургию Святителя Василия Великого. В Великую Пятницу Литургии не бывает потому, что в этот день Сам Господь принес Себя в жертву. В этот день совершается другое богослужение — Царское Времена.

В Православной Церкви есть традиция в это время даже изменять внутренний облик самих храмов. Там, где есть возможность, несколько раз меняют цвет церковного облачения и риз священника на темный. Обычно во время Великого поста принято переодевать жертвенник, престол и занавес в черный цвет. На время Страстной недели церковь переоблачают в ризы багровых цветов – фиолетовых или темно-красных – в память о пролитой на Голгофе крови Спасителя.

В Великий понедельник

Церковь приглашает нас встретить начало Страстей Господних. На богослужении упоминается ветхозаветный патриарх Иосиф Прекрасный, когда-то проданный братьями в Египетское рабство из-за зависти. Он символизирует собой Спасителя, который также страдает от зависти и злобы фарисеев и книжников. Кроме этого в понедельник читают фрагмент из Евангелия, в котором рассказывается о том, как Господь иссушил бесплодную смокву, тем самым осуждая лицемерных служителей, в которых все благочестие совершалось только на показ. Так же, как в бесплодном смокве Господь не нашел хороших плодов, так не давали плодов веры и благочестия те, кто был для этого поставлен.

В Большой Вторник

Осуждение Христом фарисейской и книжной братии звучит еще громче и ощутимее. Священнослужители читают Евангельские фрагменты о том, как Спаситель в Иерусалимском храме рассказывал о подаче кесарю, о воскресении мертвых, Страшном суде, а также притче о десяти девах и талантах.

В Большую Среду

Вспоминается жеритовный поступок женщины-грешницы, которая своими слезами омыла ноги Христу и смазав драгоценным миром, волосами вытерла Ему ноги. Церковь напоминает нам о том, что таким поступком на ужине в Вифании, в доме Симона прокаженного, женщина пророчески приготовила Пречистое Тело Спасителя к погребению. В это же время Иуда Искариотский, под видом заботы о бедных, проявил свое сребролюбие, и уже вечером в этот же день решает выдать Христа иудейским старейшинам за 30 сребренников. В Великую Среду на литургии Предосвященных Даров после заамвонной молитвы в последний раз читается известная постовая молитва Ефрема Сирина с тремя великими поклонами.

В Святой и Большой Четверг

В храме упоминаются важнейшие события из Евангельской истории, происходившие в этот день: Тайный ужин, на котором было установлено Таинство Причастия, омовение ног ученикам, молитва в Гефсимании и Иудейская измена. Именно в четверг в больших кафедральных соборах есть традиция совершать чин омовения ног. Во время него епископ снимает с себя облачение и по очереди моет ноги двенадцати священников и обтирает их платом. Предстоятели Православных Церквей во время службы четверга освящают святое Миро. Варить его начинают, как правило, еще с понедельника. Именно это вещество впоследствии используют священники при совершении Таинства Миропомазания.

День Великой Пятницы

Посвящено воспоминание осуждения на смерть, крестных мучений и смерти Спасителя. Богослужениями этого дня Церковь словно переносит нас на крестный путь Спасителя, ставит рядом с Крестом Господним, где делает на свидетелями события Вселенского масштаба: Бог принимает страдания ради спасения мира. Будто суммируя все самое важное, на утрене Великой пятницы прочитываются 12 страстных Евангелий. (обычно отправляется в четверг вечером). В конце вечернего богослужения Великой Пятницы совершается обряд выноса Плащаницы. По привычной нам традиции Святую Плащаницу обносят вокруг храма и поставляют в храме для поклонения верным.

На вечерней, при пении тропаря: «Благообразный Иосиф с древа снял Пречистое Тело Твое…» священнослужители поднимают Плащаницу (то есть изображение Христа, лежащего во гробе) с Престола, словно из самой Голгофы, и выносят ее из алтаря на середину храма и при кадении. После обнесения вокруг храма Плащаница возлагается на особо приготовленном столе (гробнице). Затем священнослужители и все богомольцы поклоняются перед Плащаницей и целуют раны изображенного на ней Господа – пробитые ребра, руки и ноги. Плащаница находится на середине храма в течение трех (неполных) дней, напоминая этим трехдневное пребывание Иисуса Христа во гробнице.

В Великую Субботу

Церковь вспоминает погребение Спасителя, пребывание Его тела во гробе, и восхождение душой в ад для проповеди там победы жизни над смертью, а благодати над грехом. В глубинах ада Господь освобождает из адских оков тех праведников, которые ожидали Его пришествия, а затем вводит в рая раскаявшегося разбойника. Богослужения в этот день начинаются с самого утра и продолжаются до заходящего солнца так, что последние песнопения полуночного богослужения сливаются с началом торжественного пасхального пения на Пасхальной утрене.

В субботу совершается литургия Василия Великого, начинающаяся вечерней. После малого входа с Евангелием перед Плащаницей читается 15 паремий, в которых собраны основные ветхозаветные пророчества и прообразы об Иисусе Христе – Спасителе и Искупителе человечества. Перед чтением Евангелия священнослужители сменяют темное облачение на светлое. Важной частью богослужения является чин благословения хлебов и вина, которое должно совершаться сразу после литургии. Этот обряд напоминает нам о тех временах, когда христиане всю ночь в храме ждали времени наступления Пасхи. А поскольку этот день был временами строгого поста до самой Пасхи, то для того, чтобы придать богомольцам физических сил, церковь благословляла им немного хлеба и вина.

Светлое Христово Воскресение

В Воскресенье ночью ты поймешь Смысл Жизни. Да-да, ни больше, ни меньше. Жизнь имеет смысл и имя. Имя Жизни – Иисус Христос. Он жив, Он рядом, и если ты любишь Его, то слова кончаются.
Только потом эту Потрясающую Радость надо будет спрятать на донышко бездонной Души, как Главное Сокровище, и выстраивать свою Жизнь в соответствии с полученным опытом. Ты укусил и видел, что Благ Господь. Теперь не пропускай воскресные дни без молитвы в храме, соблюдай заповеди, молись искренне, замечай Его следы на бдительных путях повседневности.
Это точка опоры. Не упустить бы шанс. Кто выплакал душу на Страстной неделе, и наполнился силой и пением на Светлой, тот на вопрос о смысле жизни улыбается теплой улыбкой, а глаза у него в это время искрятся.
С Любовью, Терпением и мужеством пойдем за нашим Спасителем в Его свободных страданиях к самой Голгофе и Гробу. «Господь же да вправит ваши сердца в любовь Божию и в терпение Христово».

📌Сайт
📌Телеграм
📌Facebook
📌Insta

Top