Німецький журнал Spiegel поставив питання місцевим чиновникам, чому в країні працює лише кожен п’ятий український біженець — або 19% від працездатних українців — а решта сидить на допомозі.
Для порівняння –
📌 у Польщі працюють 66% українців,
📌а у Нідерландах – 70%.
Чиновник із Тюрингії від правлячої СДПН Маттіас Ендріке називає «абсолютно неправильним рішенням» надати українцям так званий «бюргергельд» — або допомогу громадянина (тоді як інші біженці отримують допомогу прохачів притулку, які на 92 євро нижчі).
Враховуючи, що окрім грошей українцям оплачується окреме житло, для багатьох «диван зручніший за курс німецької мови», вважає чиновник.
Ще один чиновник із землі Баден-Вюртемберг, представник опозиційної ХСС Йоахим Вальтер, теж каже, що високі виплати не мотивують українців працювати.
Ці виплати можуть потягнути у німецькому бюджеті на 5,5-6 мільярдів євро наступного року.
Проте є й ті, хто не погоджується, що українців треба позбавляти «бюргергельда».
Експерт з питань міграції Герберт Брюкер заявив, що дослідження не показали залежності зайнятості від розміру допомоги — тим більше, що різниця між «грошима громадянина» та виплатами прохачам притулку не така велика.
На його думку, українці працевлаштовуються гірше через те, що серед біженців превалюють жінки та діти. Крім того, багато з них мають високі кваліфікації, але через мовний бар’єр не можуть їх підтвердити.
Зрештою, у багатьох ще не закінчились мовні курси. І з цими аргументами згодні багато хто в правлячій коаліції та за її межами.
📌Сайт: ivasi.news
📌Tg: t.me/ivasinews
📌Threads: threads.net/@ivasi_news
📌Fb: facebook.com/ivasi.news
📌Insta: instagram.com/ivasi_news