Щороку 19 серпня Православна Церква урочисто відзначає Преображення Господнє – одну з ключових подій земного життя Ісуса Христа. Проте в народній свідомості це свято міцно закріпилося під іншою назвою – Яблучний Спас. Чи коректно так називати день, що має глибоке богословське значення, і який зв’язок між величним Преображенням та звичайними яблуками?
Слово «Спас» у народі є скороченою формою від «Спаситель» і традиційно асоціюється з трьома літніми святами, присвяченими Господу: Медовим, Яблучним та Горіховим. Їхня назва пов’язана з тим, що ці дні припадають на розпал збору літнього врожаю, і люди за давньою традицією приносять до храму його перші плоди для освячення.
Звичай освячувати «начатки» плодів сягає корінням ще старозавітних часів, коли люди таким чином дякували Господу за Його дари та приносили частину в жертву. У перші століття християнства існували різні чини освячення врожаю, а сьогодні Церква урочисто благословляє лише мед та яблука.
Освячення яблук саме на свято Преображення Господнього прийшло на Русь з грецьким церковним календарем. У Греції в цей день освячували грона винограду, який до цього часу вже достигав. Оскільки на Русі виноград тоді ще не вирощували, його замінили на яблука. Важливо підкреслити, що це освячення плодів жодним чином не пов’язане зі смисловим наповненням свята Преображення Господнього.
Коли ми приносимо врожай до храму для освячення, слід пам’ятати, що його зміст полягає не в набутті якихось «надприродних» властивостей. Таке ставлення є магічним і суперечить християнству. Головне в освяченні – це глибока подяка Господу за новий урожай, який ми виростили та споживаємо завдяки Його милості.
Що стосується народної назви «Яблучний Спас», то вона, ймовірно, виникла в давнину через зручність для простих людей, які не мали широкого доступу до писемних джерел. Такі назви визначали не лише свято, а й те, що потрібно освячувати в цей день.
Однак сьогодні, в епоху вільного доступу до інформації, таке спрощення є недоречним. Назва «яблучний» не тільки спотворює справжній сенс свята та затьмарює велич Фаворської події, під час якої Ісус Христос явив свою Божественну славу, а й, по суті, принижує Христа. У Господа багато імен, що відображають Його Божественну сутність, але «яблучний» – це прикметник, який підходить для соку чи варення, а не для Спасителя. Саме тому правильно називати свято так, як його сформулювала Церква.
У кожному православному святі головним центром, куди має бути спрямований наш погляд, є Христос. І в день Преображення Господнього, коли Церква згадує подію на горі Фавор, головним є Той, завдяки Кому вона відбулася. Тому в цей день ми, перш за все, маємо вшанувати Господа та цю подію молитвою у храмі. А для повного відчуття радості свята варто з’єднатися з Господом, причастившись Його Тіла і Крові. Лише тоді ми можемо сподіватися, що справжнє Преображення відбудеться і в нашій душі, і ми зможемо побачити сяйво Божества Ісуса Христа, яке удостоїлись бачити апостоли.
«Яблочный Спас»: Церковь призывает вспомнить подлинный смысл Преображения Господня
Каждый год 19 августа Православная Церковь торжественно отмечает Преображение Господне – одно из ключевых событий земной жизни Иисуса Христа. Однако в народном сознании этот праздник прочно закрепился под другим названием – Яблочный Спас. Корректно ли так называть день, имеющий глубокое богословское значение и какая связь между величественным Преображением и обычными яблоками?
Слово «Спас» в народе является сокращенной формой от «Спаситель» и традиционно ассоциируется с тремя летними праздниками, посвященными Господу: Медовым, Яблочным и Ореховым. Их название связано с тем, что эти дни приходятся на разгар сбора летнего урожая, и люди по древней традиции приносят в храм его первые плоды для освящения.
Обычай освящать «начатки» плодов уходит корнями еще ветхозаветных времен, когда люди таким образом благодарили Господа за Его дары и приносили часть в жертву. В первые века христианства существовали разные чины освящения урожая, а сегодня Церковь торжественно благословляет только мед и яблоки.
Освящение яблок именно в праздник Преображения Господня пришло на Русь с греческим церковным календарем. В Греции в этот день освящали гроздья винограда, который к этому времени уже созревал. Поскольку на Руси виноград тогда еще не выращивали, его заменили яблоками. Важно подчеркнуть, что это освящение плодов никоим образом не связано со смысловым наполнением праздника Преображения Господня.
Когда мы приносим урожай в храм для освящения, следует помнить, что его содержание заключается не в обретении каких-то «сверхъестественных» свойств. Такое отношение магическое и противоречит христианству. Главное в освящении – это глубокая благодарность Господу за новый урожай, который мы вырастили и потребляем благодаря Его милости.
Что касается народного названия «Яблочный Спас», то оно, вероятно, возникло в древности из-за удобства для простых людей, не имевших широкого доступа к письменным источникам. Такие названия определяли не только праздник, но и то, что нужно освящать в этот день.
Однако сегодня, в эпоху свободного доступа к информации, такое упрощение неуместно. Название «яблочный» не только искажает подлинный смысл праздника и омрачает величие Фаворского события, во время которого Иисус Христос явил свою Божественную славу, но и по сути унижает Христа. У Господа много имен, отражающих Его Божественную сущность, но «яблочный» – это прилагательное, подходящее для сока или варенья, а не для Спасителя. Поэтому правильно называть праздник так, как его сформулировала Церковь.
В каждом православном празднике главным центром, куда должен быть устремлен наш взгляд, является Христос. И в день Преображения Господня, когда Церковь вспоминает событие на горе Фавор, главным является Тот, благодаря Кому она состоялась. Поэтому в этот день мы, прежде всего, должны почтить Господа и это событие в храме молитвой. А для полного ощущения радости праздника следует соединиться с Господом, причастившись Его Телу и Крови. Только тогда мы можем надеяться, что истинное Преображение состоится и в нашей душе, и мы сможем увидеть сияние Божества Иисуса Христа, которое удостоились видеть апостолы.
📌Сайт